середу, 11 липня 2018 р.

Творчі роботи в МАН


·          

Комунальний заклад освіти
«Середня загальноосвітня школа № 112»
Дніпровської міської ради

  
·         Літературний  вечір
·         «Мрії про головне»
·          
·         Вірші:  «Моя Україна», «Як завжди після обіду…»
·        
·          
·              Підготував:
·         Учень 9 – В класу
·         Тикман Антон
·                  Наставник:
·         вчитель української
·             мови  і літератури
·         Кузьміна Л.О.



·         Війна закрила мені очі,
Забрала моє життя,
Обікрала серед ночі
і каже, що це не вона...

Вона закрила мені вуха,
Змусивши повірити у те,
Що не несе вона з собой розруху,
Що ніхто і не помре.

Вона забрала в мене надію,
Що Україна знову стане як була,
Але я про це щє мрію,
Щоб країна піднялась із тла.

А якщо чесно, я мрію про одне.
Щоб щасливі були діти,
І жити любивши не тільки себе,
А з Україною в сердці навіки...


  

Ти знаєш, друже,
Слова її, як частка невмирущого,
Душа її, як діамант
І все, що так боліло, душу  рвало
Вона в вірші свої поклала.
Ти знаєш, друже,
Ріка життя, яка в віршах її тече.
Це дуже, важко пояснити.
Для мене це-як щось живе.
Це відчуття надії, віри і любові.
Ти чуєш друже?

Як ці слова до серця линуть
Через століття поколінь.
Ще поміняється весь світ
А  Леся Українка
Буде вічно  жити.


Комунальний заклад освіти.
«Середня загальноосвітня школа №112»
Дніпровської міської ради.

Літературний вечір
«Герої живуть у віках»

Вірші: «Боротьба за життя»,

 «Выпал снег».

Підготував:
·     Учень 9-В класу
·     Тикман Антон
·     Наставник:
·     Вчитель української мови і літератури
Кузьміна Л.О

«Боротьба за життя»
На війні не має правди і брехні,
Вирішує усе там зброя.
Вирішує
хто ж переможе в боротьбі,
За свою чесність і за рідну волю.

На війн
і людей не має цілих,
Вона калічить зовні
і в душі,
Лишає шрами на облич
чі,
Та достає до глубини душі.

На війні слабких не має,
Є тільки сильні та
змужнілі,
Та тільки Бог, усе це знає-
Хто переможе в боротьбі.

***********

«Выпал снег»  
Выпал снег, дорога блещет. 
В лесу чудно как нигде, 
Не слышно выстрелов из града, 
Наверное пришёл конец войне. 

Казалось, что не будет больше мира,
Что мы застрянем в вечной мерзлоте,
Что не будет на застольях больше пира,
В честь конца убийственной войне.

К счастью, войны и след простыл.
И память, поселилась в сердцах навсегда,
Спасибо
скажем всем бойцам
Что не жалели жизни до конца.

Уже не раз, как выпал снег.
В лесу
чудесно как нигде,
Не слышно выстрелов из града,
Теперь уж  точно! Пришёл конец войне!